Клінічний опис та значення
Анодонтія — це рідкісний стоматологічний стан, що характеризується повною вродженою відсутністю всіх молочних і постійних зубів. Вона виникає внаслідок порушення розвитку зубної пластинки під час ембріогенезу, часто через генетичні мутації, що впливають на ектодермальні структури. Клінічно пацієнти мають повністю беззубий рот, що призводить до серйозних функціональних порушень, таких як утруднене жування, мовлення та зміна зовнішності обличчя. Анодонтія може виникати як ізольована знахідка або як частина синдрому, наприклад, ектодермальної дисплазії. Стан також може бути частковим (гіподонтія) або вражати лише молочні чи постійні зуби, але справжня анодонтія передбачає відсутність усіх зубів.
Пов’язані рідкісні захворювання (10)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)