Клінічне визначення
Дистальна міопатія Лаінга — рідкісне захворювання м'язів, яке спричинює слабкість у певних м'язах, особливо тих, що піднімають великий палець стопи, гомілковостопний суглоб, пальці рук і шию. Успадковується за автосомно-домінантним типом, тобто для виникнення захворювання достатньо однієї копії зміненого гена.
Епідеміологія та поширеність
Поширеність у світі: невідома.
Клінічні прояви
Симптоми зазвичай починаються зі слабкості у великому пальці стопи та гомілковостопному суглобі, що утруднює піднімання передньої частини стопи (відвисання стопи). З часом слабкість може також уражати пальці рук і згиначі шиї. Захворювання прогресує повільно, а вік початку симптомів, їхня тяжкість і залучення серцевих або дихальних м'язів можуть відрізнятися в різних людей.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
-
Аміотрофія розгиначів пальців стопи HP:0011916Дуже часто (99-80%)
-
Слабкість тильних згиначів стопи HP:0009027Дуже часто (99-80%)
-
Дилатаційна кардіоміопатія HP:0001644Помірно (29-5%)
-
Міопатичні зміни на ЕМГ HP:0003458Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
Методи діагностики
Лікарі діагностують дистальну міопатію Лаінга на основі фізичного огляду, сімейного анамнезу та генетичного тестування для виявлення конкретної зміни гена. Вони також можуть використовувати електроміографію (ЕМГ) для перевірки електричної активності м'язів і біопсію м'язів для виявлення змін м'язових волокон.
Лікування та терапія
Специфічного лікування немає, але терапія зосереджена на управлінні симптомами. Це може включати фізичну терапію для підтримки сили та гнучкості, ортези на гомілковостопний суглоб для допомоги при відвисанні стопи та моніторинг серцевих або дихальних проблем. У деяких випадках може знадобитися хірургічне втручання для корекції деформацій стопи.
Диференційна діагностика
Інші стани, які можуть бути схожі на дистальну міопатію Лаінга, включають інші дистальні міопатії (наприклад, міопатію Веландера або Міоші), хворобу Шарко — Марі — Тута (нервове захворювання) та м'язові дистрофії. Генетичне тестування допомагає відрізнити їх.