Клінічний опис та значення
Титубація — це неврологічний симптом, що характеризується ритмічним, мимовільним, коливальним тремором голови та шиї, зазвичай із частотою від 3 до 5 Гц. Він найчастіше виникає внаслідок дисфункції мозочка або його провідних шляхів, які відповідають за координацію довільних рухів і підтримку постави. Тремор може спостерігатися у стані спокою або посилюватися під час довільних рухів чи утримання голови проти сили тяжіння. Клінічно титубація часто зустрічається при мозочкових розладах, таких як дегенерація мозочка, розсіяний склероз або після інсульту, і може супроводжуватися іншими мозочковими ознаками, такими як атаксія та диcметрія. Вона відрізняється від есенціального тремору або дистонічного тремору голови своїм тісним зв'язком з мозочковою патологією та характерною повільною ритмічною якістю.
Пов’язані рідкісні захворювання (7)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)