Клінічний опис та значення
Міоз — це аномальне звуження зіниці ока, що робить її меншою за норму (зазвичай менше 2 міліметрів у діаметрі у дорослих). Він може виникати як нормальна реакція на яскраве світло або як патологічний стан, зумовлений різними причинами. Клінічно міоз може бути однобічним або двобічним, і може бути спричинений лікарськими засобами (такими як опіоїди або холінергічні агенти), неврологічними розладами (такими як синдром Горнера або зіниці Аргайла Робертсона), запаленням райдужної оболонки (ірит) або пошкодженням симпатичних шляхів. Фізіологічний механізм включає або надмірну парасимпатичну стимуляцію, або знижену симпатичну іннервацію сфінктера зіниці та дилататорних м'язів, що призводить до дисбалансу, який сприяє звуженню. Пацієнти з міозом можуть відчувати такі симптоми, як нечіткість зору, труднощі з баченням при тьмяному світлі або звужене поле зору, залежно від тяжкості та основної причини.
Пов’язані рідкісні захворювання (11)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)