Клінічний опис та значення
Гіперакузія — це стан, що характеризується аномальною непереносимістю звичайних навколишніх звуків, які зазвичай добре переносяться іншими людьми. Люди з гіперакузією сприймають повсякденні шуми, такі як працюючий кран, автомобільний двигун або розмова, як нестерпно гучні, пронизливі або болючі. Ця підвищена чутливість виникає внаслідок дисфункції центральних слухових шляхів обробки, часто за участю стовбура мозку та лімбічної системи, які підсилюють звукові сигнали та викликають реакцію дистресу. Гіперакузія може бути класифікована на гучнісну гіперакузію, коли звуки здаються надмірно гучними, та дратівливу гіперакузію, коли звуки викликають роздратування або страх. Вона часто супроводжує такі стани, як тинітус, розлад аутистичного спектру, мігрень та деякі неврологічні розлади, і може значно погіршувати якість життя, призводячи до соціальної ізоляції та тривоги.
Пов’язані рідкісні захворювання (6)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Дуже часто (99-80%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)