Клінічний опис та значення
Уповільнена нечітка мова, відома в медицині як дизартрія, є моторним мовленнєвим розладом, при якому м'язи, що беруть участь у мовленні, стають слабкими, повільними або погано скоординованими. Це проявляється неточною артикуляцією, зниженою швидкістю мовлення та «бурмотінням», через яке слова важко зрозуміти. Стан може виникати внаслідок неврологічного ушкодження ділянок мозку, що контролюють мовлення, таких як моторна кора, базальні ганглії, мозочок або стовбур мозку, або внаслідок розладів нервово-м'язового з'єднання та м'язів. Підтипи включають спастичну, в'ялу, атактичну, гіпокінетичну, гіперкінетичну та змішану дизартрію, кожен з яких відображає різний неврологічний механізм. Пацієнти також можуть відчувати слинотечу, гугнявий голос або нерегулярний ритм мовлення, а тяжкість може варіювати від легкої до повної нерозбірливості мовлення.
Пов’язані рідкісні захворювання (4)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Дуже часто (99-80%)
-
Часто (79-30%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Часто (79-30%)