Клінічний опис та значення
Інертність — це клінічний симптом, що характеризується вираженим зменшенням спонтанних рухів, ініціації діяльності та реакції на зовнішні подразники, часто описується як стан млявості або глибокої пасивності. Вона проявляється труднощами у початку довільних дій, уповільненням фізичної та розумової обробки інформації, а також схильністю залишатися у фіксованому положенні або стереотипі думок без зовнішнього стимулу. Цей симптом може виникати внаслідок дисфункції базальних гангліїв, лобових часток або дифузних церебральних мереж, що регулюють мотивацію та планування рухів. Інертність часто спостерігається при нейропсихіатричних і нейродегенеративних захворюваннях, таких як хвороба Паркінсона, тяжка депресія, кататонія та лобові синдроми. Пацієнти можуть виглядати апатичними, потребуючи значних зусиль або заохочення для виконання навіть базових щоденних завдань.
Пов’язані рідкісні захворювання (5)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Часто (79-30%)