Клінічний опис та значення
Автономна еректильна дисфункція — це нездатність досягти або підтримувати ерекцію статевого члена внаслідок порушення автономної нервової сигналізації, що контролює кровотік до пеніса. Вона виникає, коли парасимпатичні волокна (переважно з тазових нутрощевих нервів) не спричиняють розслаблення гладких м'язів кавернозних тіл, перешкоджаючи достатньому наповненню. Цей стан може бути нейрогенним, як при діабетичній автономній нейропатії, травмі спинного мозку або операціях на тазі, або ж виникати внаслідок судинних, гормональних чи медикаментозних причин. Пацієнти зазвичай скаржаться на знижену ригідність, труднощі з підтриманням ерекції або повну відсутність нічних і спонтанних ерекцій. Дисфункція може бути ізольованою або частиною ширшого синдрому автономної недостатності, що вражає функції сечового міхура, кишечника та серцево-судинної системи.
Пов’язані рідкісні захворювання (5)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)