Клінічне визначення
Синдром HIDEA — рідкісне генетичне захворювання, яке спричиняє тяжку інтелектуальну недостатність, м'язову гіпотонію, характерні риси обличчя, проблеми із зором, розхитані суглоби пальців, тугорухливість ліктів та плоскостопість. У деяких людей також виникають судоми або агресивна поведінка під час сну.
Епідеміологія та поширеність
У світі: кількість випадків/сімей — 6. Поширеність у світі: <1 на 1 000 000.
Клінічні прояви
Немовлята із синдромом HIDEA часто мають м'язову гіпотонію та характерні риси обличчя. У них може бути косоокість (страбізм) і труднощі з фокусуванням зору. Суглоби пальців дуже гнучкі, але лікті можуть бути скутими. Часто спостерігається плоскостопість. З віком розвивається тяжка інтелектуальна недостатність, можливі судоми або епізоди агресивної поведінки під час сну.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
-
Ожиріння HP:0001513Дуже часто (99-80%)
-
Аномалія гомілковостопних суглобів HP:0003028Обов'язково (100%)
-
Вальгусна деформація колінних суглобів HP:0002857Обов'язково (100%)
-
Гіпермобільність суглобів пальців HP:0006094Обов'язково (100%)
-
Гіпотонія HP:0001252Обов'язково (100%)
Методи діагностики
Діагноз синдрому HIDEA встановлюють на основі фізичних ознак і генетичного тестування. Аналіз крові може виявити зміни в конкретному гені, що спричиняє це захворювання.
Лікування та терапія
Специфічного лікування синдрому HIDEA не існує. Терапія спрямована на полегшення симптомів. Вона може включати фізичну терапію для корекції суглобових проблем, ліки від судом і спеціальну освіту для подолання інтелектуальної недостатності. Поведінкова терапія може допомогти впоратися з агресивними епізодами.
Диференційна діагностика
Інші стани, що можуть мати подібні прояви, включають генетичні синдроми з інтелектуальною недостатністю, м'язовою гіпотонією та суглобовими проблемами, такі як синдром Дауна, синдром Прадера-Віллі або інші рідкісні генетичні розлади. Генетичне тестування допомагає їх розрізнити.