Клінічний опис та значення
Порушення нетримання — це нездатність довільно контролювати виділення сечі або калу, що призводить до мимовільного підтікання. Воно може проявлятися як нетримання сечі, нетримання калу або обидва варіанти, і варіюватися від випадкового підтікання до повної втрати контролю. Стан часто виникає внаслідок дисфункції нервових шляхів, які регулюють функцію сечового міхура та кишечника, або структурного пошкодження м'язів тазового дна та сфінктерів. Поширені механізми включають ослаблення м'язів тазового дна, пошкодження нервів (наприклад, при діабеті, травмі спинного мозку або розсіяному склерозі) та когнітивні порушення, що впливають на усвідомлення потреби в сечовипусканні. Цей симптом може значно погіршити якість життя, спричиняючи соціальний дискомфорт та подразнення шкіри.
Пов’язані рідкісні захворювання (4)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Часто (79-30%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)