Клінічний опис та значення
Гіпогідроз або гіпергідроз — це порушення потовиділення, при якому гіпогідроз проявляється зниженим або відсутнім потовиділенням, а гіпергідроз — надмірним потовиділенням, що перевищує потреби терморегуляції. Гіпогідроз може виникати внаслідок дисфункції потових залоз, їх іннервації або уражень центральної нервової системи, що призводить до непереносимості спеки та сухості шкіри. Гіпергідроз може бути первинним (ідіопатичним) або вторинним внаслідок ендокринних, неврологічних захворювань чи прийому ліків, часто уражаючи долоні, підошви, пахвові ділянки або обличчя. Обидва стани можуть суттєво впливати на якість життя та свідчити про автономну нейропатію або метаболічні розлади. Клінічне обстеження включає пробу з потовиділенням, терморегуляторні дослідження та оцінку автономної функції.
Пов’язані рідкісні захворювання (4)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Виключено (0%)
-
Часто (79-30%)