Клінічний опис та значення
Гіпокальціурія — це медичний стан, що характеризується аномально низьким рівнем кальцію, який виводиться з сечею, зазвичай визначається як добова екскреція кальцію з сечею менше 100 мг або співвідношення кальцію до креатиніну нижче норми. Вона часто виникає внаслідок підвищеної реабсорбції кальцію в ниркових канальцях, що може бути спричинено такими станами, як гіперпаратиреоз, сімейна гіпокальціурічна гіперкальціємія або застосування тіазидних діуретиків. У деяких випадках гіпокальціурія може бути компенсаторною реакцією на низьке споживання кальцію з їжею або мальабсорбцію, що призводить до зменшення доступного для виведення кальцію. Клінічно вона часто виявляється випадково під час метаболічних обстежень і може супроводжуватися гіперкальціємією або нормокальціємією залежно від основного захворювання. Сам стан зазвичай безсимптомний, але може сприяти утворенню кальцієвих каменів у нирках, якщо супроводжується гіперкальціємією.
Пов’язані рідкісні захворювання (4)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Дуже часто (99-80%)
-
Часто (79-30%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Обов'язково (100%)