Клінічний опис та значення
Фасцікуляції обличчя та язика — це дрібні, спонтанні, мимовільні посмикування м'язів обличчя та язика. Вони проявляються як швидкі мерехтливі рухи під шкірою або на поверхні язика та зумовлені патологічною активацією рухових одиниць у зонах іннервації черепних нервів, особливо лицевого (VII) та під'язикового (XII) нервів. Ці фасцікуляції є характерною ознакою дегенерації нижніх мотонейронів, найчастіше спостерігаються при прогресивному бульбарному паралічі та бічному аміотрофічному склерозі. Вони можуть супроводжуватися атрофією язика, дизартрією та дисфагією, що відображає прогресуючу втрату бульбарних мотонейронів. На відміну від доброякісних фасцікуляцій, фасцікуляції обличчя та язика часто є стійкими та пов'язані з серйозними нервово-м'язовими захворюваннями.
Пов’язані рідкісні захворювання (3)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)