Клінічний опис та значення
Дисоційована втрата чутливості — це неврологічний стан, при якому один тип чутливості порушується, тоді як інші залишаються збереженими в межах однієї ділянки тіла. Найчастіше больова та температурна чутливість втрачаються, тоді як вібраційна, м'язово-суглобова та тактильна чутливість зберігаються, що зумовлено вибірковим ураженням спіноталамічного шляху або його центральних зв'язків. Такий патерн зазвичай виникає при сирингомієлії, коли заповнена рідиною порожнина в спинному мозку порушує перехресні больові та температурні волокна, або при ураженнях стовбура мозку, що зачіпають ядро трійчастого нерва. Пацієнти можуть отримувати безболісні опіки, порізи чи травми, оскільки не відчувають шкідливих подразників, але при цьому зберігають здатність відчувати легкий дотик або усвідомлювати положення кінцівок. Дисоціація виникає тому, що різні сенсорні модальності проходять різними шляхами та синапсують на різних рівнях нервової системи.
Пов’язані рідкісні захворювання (3)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)