Клінічний опис та значення
Знижена концентрація реніну в крові — це лабораторний показник, який вказує на те, що нирки виробляють аномально мало ферменту реніну, який зазвичай секретується для регуляції артеріального тиску та балансу рідини. Ренін перетворює ангіотензиноген в ангіотензин I, що є ключовим етапом ренін-ангіотензин-альдостеронової системи; низький ренін, таким чином, призводить до зниження альдостерону і може спричинити втрату натрію, затримку калію та низький кров'яний тиск. Ця аномалія зазвичай класифікується як первинна (через внутрішню дисфункцію нирок або генетичні мутації) або вторинна (часто внаслідок надлишкового споживання солі, пухлин надниркових залоз або певних ліків). Пацієнти можуть відчувати втому, запаморочення, м'язові судоми або потяг до солі, хоча деякі залишаються безсимптомними, поки електролітні порушення не стануть серйозними. Діагноз встановлюється за допомогою аналізів крові на ренін та альдостерон, часто разом з електролітними панелями.
Пов’язані рідкісні захворювання (7)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Дуже часто (99-80%)
-
Часто (79-30%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Помірно (29-5%)
-
Обов'язково (100%)
-
Обов'язково (100%)
-
Дуже часто (99-80%)