Клінічний опис та значення
Кефалогематома — це скупчення крові між кісткою черепа та її зовнішньою оболонкою, окістям, яке зазвичай виникає у новонароджених після пологової травми. Вона проявляється як м'яка, напружена припухлість на голові дитини, яка не перетинає середню лінію черепа, оскільки окістя міцно прикріплене до швів. Стан виникає внаслідок розриву дрібних судин під окістям під час пологів, що призводить до субперіостального крововиливу. На відміну від пологової пухлини, кефалогематома має чіткі межі, може збільшуватися протягом першої-другої доби після народження та поступово розсмоктується протягом кількох тижнів. Більшість випадків доброякісні та потребують лише спостереження, але великі гематоми можуть спричинити жовтяницю, анемію або, рідко, інфекцію.
Пов’язані рідкісні захворювання (5)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)