Клінічний опис та значення
Алергічний риніт — це запалення слизової оболонки носа, спричинене імунною реакцією, опосередкованою імуноглобуліном E (IgE), на повітряні алергени, такі як пилок, кліщі домашнього пилу, спори цвілі або лупа тварин. Зазвичай він проявляється чханням, свербежем у носі, прозорими виділеннями з носа та закладеністю носа, часто супроводжується свербежем і сльозотечею очей (алергічний кон'юнктивіт). Клінічно розрізняють сезонний (сінна лихоманка) та цілорічний риніт залежно від часу виникнення та тривалості симптомів, а також інтермітуючий або персистуючий перебіг. Основний механізм полягає у зв'язуванні алергену з IgE на опасистих клітинах, що призводить до вивільнення гістаміну та інших медіаторів, які спричиняють вазодилатацію, підвищення судинної проникності та продукцію слизу. Цей стан може значно погіршувати якість життя, сон і когнітивні функції, а також часто супроводжується бронхіальною астмою.
Пов’язані рідкісні захворювання (7)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже рідко (<4-1%)
-
Помірно (29-5%)