Біологічна функція та патогенез
Ген INSR кодує рецептор інсуліну, трансмембранний рецепторний тирозинкіназний рецептор, що знаходиться переважно на клітинній мембрані інсуліночутливих тканин, таких як м'язи, печінка та жирова тканина. Рецептор інсуліну допомагає передавати сигнали від інсуліну в клітину шляхом автофосфорилювання та фосфорилювання нижчих цілей, що запускає захоплення глюкози, синтез глікогену та інші метаболічні реакції. Завдяки цьому він дозволяє клітинам реагувати на зміни рівня глюкози в крові та підтримувати метаболічний гомеостаз. Цей процес важливий для нормального росту, розвитку та метаболізму глюкози.
Патогенні варіанти в обох копіях гена INSR порушують функцію рецептора інсуліну та спричиняють синдром Донуе (лепречаунізм) або синдром Рабсона-Менденхолла, рідкісні тяжкі розлади інсулінорезистентності. Коли рецептор інсуліну не працює належним чином, клітини не можуть реагувати на інсулін, що призводить до надзвичайно високого рівня цукру в крові та порушення росту, що може вражати багато органів і спричиняти такі проблеми, як гіпоглікемія натще, постпрандіальна гіперглікемія, дисморфічні риси та затримка розвитку.
Пов’язані рідкісні захворювання (4)
-
Гіперінсулінізм внаслідок дефіциту INSR ORPHA:263458Спадкова мутація
-
Синдром Донохью ORPHA:508Спадкова мутація
-
Синдром інсулінорезистентності типу A ORPHA:2297Спадкова мутація
-
Синдром Рабсона–Менденхолла ORPHA:769Спадкова мутація
