Клінічний опис та значення
Вестибулярний ністагм — це мимовільне ритмічне коливання очей, що виникає внаслідок дисфункції вестибулярної системи, яка включає внутрішнє вухо та його центральні зв'язки. Зазвичай він проявляється поєднанням повільного відхилення очей в одному напрямку (повільна фаза) з подальшим швидким коригувальним рухом у протилежному напрямку (швидка фаза). Цей тип ністагму часто супроводжується запамороченням, порушенням рівноваги та нудотою, і може провокуватися або посилюватися зміною положення голови. Основний механізм полягає в асиметрії нервової активності від вестибулярного апарату, що призводить до дисбалансу вестибуло-окулярного рефлексу, який у нормі стабілізує зображення на сітківці. Клінічно вестибулярний ністагм може бути класифікований як периферичний (внаслідок захворювань внутрішнього вуха) або центральний (внаслідок уражень стовбура мозку або мозочка), з характерними ознаками, що допомагають локалізувати ураження.
Пов’язані рідкісні захворювання (1)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)