Клінічний опис та значення
Тахілалія — це мовленнєвий розлад, який характеризується аномально швидким темпом мовлення, коли людина говорить значно швидше, ніж це типово для її віку та мовного середовища. Прискорене мовлення часто призводить до нерозбірливості, змазаності або пропускання складів, що ускладнює розуміння. Це може виникати як ізольований стан або як частина ширшого неврологічного чи розладу розвитку, наприклад, клатерінгу або синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю. Фізіологічно тахілалія відображає порушення часової та координаційної функції артикуляційних м'язів, можливо, внаслідок дисфункції мозочкових або базальних гангліозних ланцюгів, що регулюють моторний контроль мовлення. На відміну від заїкання, тахілалія зазвичай не включає повторень або блокувань, а скоріше безперервну, поспішну подачу.
Пов’язані рідкісні захворювання (2)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)