Клінічний опис та значення
Вторинний гіперпаратиреоз — це стан, при якому паращитовидні залози стають гіперактивними та виробляють надлишок паратгормону (ПТГ) у відповідь на низький рівень кальцію в крові, часто спричинений хронічною хворобою нирок, дефіцитом вітаміну D або порушенням всмоктування. Це компенсаторне надвиробництво ПТГ призводить до посиленої резорбції кісток, вивільняючи кальцій і фосфат зі скелета, що може спричинити біль у кістках, переломи та деформації скелета. Пацієнти також можуть відчувати симптоми, пов'язані з основною причиною, такі як втома, м'язова слабкість та свербіж при захворюваннях нирок. Біохімічно він характеризується підвищеним рівнем ПТГ, низьким або нормальним кальцієм і часто високим рівнем фосфату. З часом стійкий дисбаланс може спричинити ниркову остеодистрофію та кальцифікацію судин.
Пов’язані рідкісні захворювання (5)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)