Клінічний опис та значення
Ретинопатія недоношених (РН) — це потенційно сліпуючий розлад ока, який вражає переважно недоношених немовлят, особливо народжених до 31 тижня гестації або з дуже низькою масою тіла при народженні. Вона виникає, коли кровоносні судини сітківки, світлочутливої тканини в задній частині ока, не встигають повністю розвинутися до народження, а після народження починають рости аномально. На ранніх стадіях захворювання може бути легким і мимовільно зникати, але у важких випадках аномальні судини призводять до крововиливів, рубцювання та натягу сітківки, спричиняючи її відшарування та втрату зору. Розлад класифікують за локалізацією (зони), тяжкістю (стадії 1–5) та наявністю плюс-хвороби (розширені та звивисті судини). Основний механізм включає коливання кисню, які порушують нормальний ангіогенез, призводячи до ішемії та подальшої патологічної неоваскуляризації.
Пов’язані рідкісні захворювання (3)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Помірно (29-5%)