Клінічний опис та значення
Параплегія — це тяжкий неврологічний стан, що характеризується повною втратою довільних рухових функцій в обох нижніх кінцівках, тоді як парапарез означає часткову слабкість тих самих кінцівок. Зазвичай він виникає внаслідок ураження спинного мозку, найчастіше на грудному рівні, або внаслідок захворювань, що вражають периферичні нерви, таких як синдром Гієна-Барре. Пацієнти також можуть відчувати сенсорні дефіцити, спастичність, порушення функції кишечника та сечового міхура, а також втрату глибоких сухожилкових рефлексів залежно від рівня та ступеня ураження. Основний механізм полягає в перериванні кортикоспінальних шляхів та інших низхідних рухових шляхів, що призводить до порушення передачі рухових команд до ніг. Параплегія може бути вродженою або набутою, і її клінічна картина варіюється від легкої слабкості до повного паралічу зі значним функціональним порушенням.
Пов’язані рідкісні захворювання (1)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)