Клінічний опис та значення
Звужена щелепа — це краніофаціальна особливість, при якій нижня щелепа (мандибула) або верхня щелепа (максила) має аномально малу ширину, що призводить до звуження зубної дуги та подовженого вузького обличчя. Часто виникає внаслідок зниженого росту щелепних кісток під час розвитку, що може бути зумовлено генетичними синдромами, передчасним зрощенням черепних швів або функціональними чинниками, такими як дихання через рот. Клінічно може проявлятися скупченістю зубів, порушенням прикусу, труднощами при жуванні та мовленнєвими розладами. Стан може зачіпати лише нижню щелепу, лише верхню щелепу або обидві, і часто супроводжується високим піднебінням. Діагностика ґрунтується на фізикальному обстеженні, зубних відбитках та візуалізаційних дослідженнях, таких як цефалометричні рентгенограми.
Пов’язані рідкісні захворювання (2)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)