Клінічний опис та значення
Помірна постнатальна затримка росту — це суттєве, але не екстремальне відставання фізичного розвитку, яке стає помітним після народження і зазвичай визначається як зріст або вага, що стійко перебувають нижче 3-го–5-го перцентиля, або показник стандартного відхилення зросту (SDS) від -2 до -3 для відповідного віку та статі. Вона проявляється повільнішим, ніж очікується, збільшенням довжини тіла, ваги та окружності голови протягом немовлячого й дитячого віку, часто за нормальної або близької до норми швидкості росту, якої все ж недостатньо для наздоганяючого зростання. Причини можуть бути різноманітними: аліментарні дефіцити, хронічні системні захворювання, ендокринні порушення (наприклад, дефіцит гормону росту або гіпотиреоз), генетичні синдроми та психосоціальні чинники. Фізіологічно вона відображає дисбаланс між надходженням, засвоєнням енергії та метаболічними потребами або порушення гормональної регуляції зони росту, що призводить до зниження проліферації хондроцитів і подовження кісток. На відміну від тяжкої затримки росту, помірна форма може ще дозволяти певний лінійний ріст, але без втручання вона здатна спричинити низькорослість і пов'язані з нею труднощі розвитку та психосоціальної адаптації.
Пов’язані рідкісні захворювання (2)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)