Клінічний опис та значення
Гіпертензивна ретинопатія — це стан, при якому тривалий підвищений артеріальний тиск пошкоджує дрібні кровоносні судини сітківки, світлочутливої тканини в задній частині ока. Вона розвивається поступово і часто не має симптомів до пізніх стадій, коли пацієнти можуть помітити розмитість зору, зниження гостроти зору або раптову втрату зору. Клінічно виділяють чотири ступені: легке звуження артеріол сітківки, більш виражене звуження з артеріовенозним перехрестом, крововиливи та ексудати, і, нарешті, тяжке ураження з набряком диска зорового нерва (папіледема). Основний механізм включає хронічну гіпертензію, що призводить до артеріолосклерозу, підвищеної проникності судин та порушення перфузії сітківки, що може спричинити ішемію та набряк. Раннє виявлення за допомогою офтальмоскопії має вирішальне значення для запобігання незворотній втраті зору та моніторингу системного серцево-судинного ризику.
Пов’язані рідкісні захворювання (5)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)