Клінічний опис та значення
Биття головою — це повторювана, ритмічна рухова поведінка, при якій людина з силою вдаряється головою об твердий предмет, наприклад, стіну, підлогу або каркас ліжка. Це класифікується як стереотипний руховий розлад і найчастіше спостерігається у дітей раннього віку, особливо у віці від 18 до 24 місяців, а також у осіб з інтелектуальною недостатністю, розладом аутистичного спектру або тяжкою затримкою розвитку. Така поведінка може виконувати саморегуляційну функцію, допомагаючи зняти напругу, виразити фрустрацію або забезпечити сенсорну стимуляцію, і іноді може бути проявом болю, наприклад, при прорізуванні зубів або вушній інфекції. Клінічно вона може варіювати від легких, короткочасних епізодів до тяжких, тривалих нападів, які можуть спричинити синці, набряки або, в рідкісних випадках, черепно-мозкову травму. Лікування зосереджено на виявленні основних тригерів, поведінкових втручаннях та заходах безпеки для запобігання травмам.
Пов’язані рідкісні захворювання (3)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Дуже рідко (<4-1%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)