Клінічний опис та значення
Апраксія руки — це неврологічний стан, що характеризується порушенням здатності виконувати цілеспрямовані, завчені рухи рукою, незважаючи на нормальну силу, чутливість і координацію. Люди з цим симптомом можуть відчувати труднощі з такими завданнями, як махання рукою, використання інструментів або імітація жестів, навіть коли вони розуміють команду і фізично здатні її виконати. Стан виникає внаслідок дисфункції коркових мереж, відповідальних за планування та виконання рухів, зокрема в тім'яній і лобовій частках. Він може класифікуватися на підтипи, такі як ідеомоторна апраксія, коли концепція руху збережена, але виконання порушене, або ідеаторна апраксія, коли втрачається здатність концептуалізувати дію. Апраксія руки часто виникає після інсульту, черепно-мозкової травми або при нейродегенеративних захворюваннях і може значно впливати на повсякденну діяльність.
Пов’язані рідкісні захворювання (2)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)