Клінічний опис та значення
Фіксована міміка обличчя, також відома як маскоподібне обличчя або гіпомімія, є неврологічним симптомом, що характеризується значним зменшенням або відсутністю спонтанних рухів обличчя. Пацієнти виглядають так, ніби їхнє обличчя «замасковане» або «дерев'яне», зі зниженим блиманням, посмішкою та обмеженою емоційною виразністю. Цей стан часто виникає внаслідок дисфункції базальних гангліїв, зокрема при хворобі Паркінсона та інших екстрапірамідних розладах, де дофамінергічні шляхи, що контролюють тонус і рухи м'язів обличчя, порушені. Він також може спостерігатися при тяжкій депресії, кататонії або як побічний ефект деяких антипсихотичних препаратів. Симптом суттєво впливає на соціальну комунікацію та якість життя, оскільки міміка відіграє ключову роль у невербальній взаємодії.
Пов’язані рідкісні захворювання (3)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)