Клінічний опис та значення
Дизорфографія — це специфічний розлад навчання, що характеризується стійкими труднощами в оволодінні правилами правопису та застосуванні орфографічних норм, незважаючи на достатній інтелект, навчання та сенсорні здібності. Зазвичай вона проявляється частими орфографічними помилками, непослідовним використанням граматичних правил і поганим письмовим вираженням, часто супроводжується дислексією або розладом мовленнєвого розвитку. Вважається, що стан виникає внаслідок дефіциту фонологічної обробки, орфографічного кодування та морфологічної обізнаності, які порушують здатність зберігати та відтворювати письмові форми слів. Діагноз встановлюється на основі стандартизованих тестів правопису та клінічного анамнезу, і без цілеспрямованої корекції може суттєво впливати на академічну успішність і самооцінку.
Пов’язані рідкісні захворювання (1)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)