Клінічний опис та значення
Лімфома Беркітта — це високоагресивний тип неходжкінської В-клітинної лімфоми, що походить із В-клітин гермінального центру та характеризується надзвичайно високою швидкістю проліферації. Вона часто проявляється швидкозростаючою пухлиною, найчастіше в черевній порожнині, щелепі або центральній нервовій системі, і може спричиняти біль у животі, набряк та порушення функції органів. Існує три основні клінічні підтипи: ендемічний (пов'язаний з вірусом Епштейна-Барр в екваторіальній Африці), спорадичний (зустрічається в усьому світі без чіткого вірусного зв'язку) та асоційований з імунодефіцитом (спостерігається у пацієнтів з ВІЛ або після трансплантації органів). Захворювання зумовлене транслокацією з участю онкогену MYC, що призводить до неконтрольованого росту клітин. Рання діагностика та інтенсивна хіміотерапія є критично важливими, оскільки пухлина може подвоїтися в розмірі за кілька днів.
Пов’язані рідкісні захворювання (2)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)