Клінічний опис та значення
Викривлення голосових складок — це стан, при якому голосові складки втрачають свою нормальну пряму, напружену форму і натомість виглядають вигнутими або увігнутими, створюючи щілину між ними під час фонації. Ця щілина призводить до неповного закриття голосової щілини, що спричиняє слабкий, дихальний або хрипкий голос і знижену гучність. Викривлення може бути вродженим, внаслідок структурних аномалій тканин голосових складок, або набутим через старіння, параліч голосових складок, рубцювання чи тривале перенапруження голосу. Фізіологічно стан відображає зниження жорсткості або об'єму власної пластинки слизової оболонки голосових складок, часто із залученням атрофії щито-черпакуватого м'яза або втрати еластичних волокон. Діагноз зазвичай встановлюють за допомогою ларингоскопії, яка візуалізує вигнутий контур та неповне закриття голосової щілини.
Пов’язані рідкісні захворювання (2)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)