Клінічний опис та значення
Позитивність до антитіл проти цитозольного антигену печінки типу 1 означає наявність специфічних аутоантитіл (анти-LC1), спрямованих проти цитозольного ферменту в клітинах печінки, які виявляються в аналізах крові. Ці антитіла тісно пов'язані з аутоімунним гепатитом 2 типу, хронічним запальним захворюванням печінки, яке без лікування може призвести до цирозу. Антитіла зазвичай вимірюються методом непрямої імунофлуоресценції або імуноферментного аналізу, і їх наявність підтверджує діагноз у пацієнтів з підвищеними печінковими ферментами та іншими аутоімунними ознаками. Анти-LC1 антитіла також можуть виявлятися у деяких пацієнтів з гепатитом C або медикаментозним ураженням печінки, але вони найбільш клінічно значущі в контексті аутоімунного гепатиту. Точний механізм включає імунну атаку проти печінковоспецифічних антигенів, що призводить до пошкодження гепатоцитів і прогресуючої дисфункції печінки.
Пов’язані рідкісні захворювання (3)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Дуже часто (99-80%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)