Клінічний опис та значення
Порушення координації — це зниження здатності виконувати плавні, точні та контрольовані рухи, що часто виникає внаслідок дисфункції мозочка або його провідних шляхів. Воно може проявлятися незграбністю, нестійкою ходою, тремором або труднощами при виконанні дрібних моторних завдань, таких як письмо чи застібання ґудзиків. Клінічно розрізняють мозочкову, сенсорну (пропріоцептивну) та вестибулярну форми залежно від ураження нервової системи. Пацієнти також можуть відчувати дисметрію, дисдіадохокінезію або інтенційний тремор, що додатково порушує повсякденну діяльність. Цей симптом є поширеною ознакою багатьох неврологічних захворювань, включаючи атаксії, інсульт та розсіяний склероз.
Пов’язані рідкісні захворювання (4)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Дуже часто (99-80%)