Клінічний опис та значення
Аномальна кількість гранулоцитарних попередників — це відхилення від нормальної кількості незрілих білих кров'яних клітин, зокрема клітин гранулоцитарного ряду, таких як мієлобласти, промієлоцити, мієлоцити та метамієлоцити, яке зазвичай спостерігається в кістковому мозку, а іноді й у периферичній крові. Ці попередники необхідні для утворення зрілих гранулоцитів (нейтрофілів, еозинофілів і базофілів), які відіграють ключову роль у захисті від бактеріальних інфекцій. Аномалія може проявлятися як збільшення кількості (гранулоцитарна гіперплазія) або зменшення кількості (гранулоцитарна гіпоплазія) цих клітин-попередників. Основними механізмами є порушення продукції в кістковому мозку внаслідок лейкемії, мієлодиспластичних синдромів, тяжких інфекцій або токсичних впливів, а також дефіцит поживних речовин, що впливає на гемопоез. Клінічно ця знахідка може супроводжуватися рецидивуючими інфекціями, анемією або схильністю до кровотеч залежно від основної причини.
Пов’язані рідкісні захворювання (2)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)