Клінічний опис та значення
Патологічний тест найкращої коригованої гостроти зору — це вимірювання гостроти зору, яке залишається нижче норми навіть при використанні найточнішої рефракційної корекції (окулярів або контактних лінз). Цей тест проводиться за допомогою стандартизованих таблиць, таких як таблиця Снеллена або ETDRS, і результат виражається у вигляді дробу (наприклад, 20/40) або десяткового значення. Патологічний результат вказує на те, що порушення зору не зумовлене простою аномалією рефракції, а спричинене основним очним або неврологічним захворюванням, що вражає сітківку, зоровий нерв або зорові шляхи. Поширені причини включають макулярну дегенерацію, діабетичну ретинопатію, глаукому, оптичну нейропатію, амбліопію або коркові порушення зору. Ступінь відхилення може варіювати від легкого зниження до юридичної сліпоти, і це критичний параметр для діагностики та моніторингу зорових розладів.
Пов’язані рідкісні захворювання (4)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Дуже часто (99-80%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)