Омфалоцеле

Австрія: середнє значення поширеності при народженні — 19,6; діапазон поширеності при народженні — 1–5 на 10 000; діапазон точкової поширеності — 1–5 на 10 000. Бельгія: середнє значення поширеності при народженні — 14,6; діапазон поширеності при народженні — 1–5 на 10 000; діапазон точкової поширеності — 1–5 на 10 000. Китай: середнє значення поширеності при народженні — 15,2; діапазон поширеності при народженні — 1–5 на 10 000. Хорватія: середнє значення поширеності при народженні — 10,9; діапазон поширеності при народженні — 1–5 на 10 000; діапазон точкової поширеності — 1–5 на 10 000. Чеська Республіка: середнє значення поширеності при народженні — 10,0; діапазон поширеності при народженні — 1–5 на 10 000; діапазон точкової поширеності — 1–5 на 10 000. Данія: середнє значення поширеності при народженні — 19,8; діапазон поширеності при народженні — 1–5 на 10 000; діапазон точкової поширеності — 1–5 на 10 000. Європа: середнє значення поширеності при народженні — 11,7; діапазон поширеності при народженні — 1–5 на 10 000; діапазон точкової поширеності — 1–5 на 10 000. Франція: середнє значення поширеності при народженні — 13,6; діапазон поширеності при народженні — 1–5 на 10 000; діапазон точкової поширеності — 1–5 на 10 000. Німеччина: середнє значення поширеності при народженні — 11,6; діапазон поширеності при народженні — 1–5 на 10 000; діапазон точкової поширеності — 1–5 на 10 000. Угорщина: середнє значення поширеності при народженні — 6,6; діапазон поширеності при народженні — 1–9 на 100 000; діапазон точкової поширеності — 1–9 на 100 000. Ірландія: середнє значення поширеності при народженні — 25,3; діапазон поширеності при народженні — 1–5 на 10 000; діапазон точкової поширеності — 1–5 на 10 000. Італія: середнє значення поширеності при народженні — 11,0; діапазон поширеності при народженні — 1–5 на 10 000; діапазон точкової поширеності — 1–5 на 10 000. Японія: середнє значення поширеності при народженні — 6,3; діапазон поширеності при народженні — 1–9 на 100 000; діапазон точкової поширеності — 1–9 на 100 000. Мальта: середнє значення поширеності при народженні — 48,2; діапазон поширеності при народженні — 1–5 на 10 000; діапазон точкової поширеності — 1–5 на 10 000. Нідерланди: середнє значення поширеності при народженні — 22,9; діапазон поширеності при народженні — 1–5 на 10 000; діапазон точкової поширеності — 1–5 на 10 000. Норвегія: середнє значення поширеності при народженні — 11,2; діапазон поширеності при народженні — 1–5 на 10 000; діапазон точкової поширеності — 1–5 на 10 000. Польща: середнє значення поширеності при народженні — 12,1; діапазон поширеності при народженні — 1–5 на 10 000; діапазон точкової поширеності — 1–5 на 10 000. Іспанія: середнє значення поширеності при народженні — 6,9; діапазон поширеності при народженні — 1–9 на 100 000; діапазон точкової поширеності — 1–9 на 100 000. Швейцарія: середнє значення поширеності при народженні — 12,3; діапазон поширеності при народженні — 1–5 на 10 000; діапазон точкової поширеності — 1–5 на 10 000. Україна: середнє значення поширеності при народженні — 16,2; діапазон поширеності при народженні — 1–5 на 10 000; діапазон точкової поширеності — 1–5 на 10 000. Велика Британія: середнє значення поширеності при народженні — 11,6; діапазон поширеності при народженні — 1–5 на 10 000; діапазон точкової поширеності — 1–5 на 10 000. США: середнє значення поширеності при народженні — 18,6; діапазон поширеності при народженні — 1–5 на 10 000; діапазон точкової поширеності — 1–5 на 10 000.

Після народження лікарі бачать утворення посередині живота в місці прикріплення пуповини. Це утворення вкрите мембраною. Воно може бути малим (лише кілька петель кишечника), великим (кілька органів) або гігантським (5 см і більше, часто з частиною печінки). Немовлята з омфалоцеле часто мають проблеми з легенями, тому хірургічне втручання планують ретельно.

Омфалоцеле часто виявляють до народження за допомогою ультразвукового дослідження, яке може виявити майже всі випадки до кінця першого триместру. Аналіз крові з підвищеним рівнем альфа-фетопротеїну в матері також вказує на це. Після народження лікарі перевіряють на інші стани, такі як синдром Беквіта–Відемана або синдром Прадера–Віллі.

Одразу після народження лікарі стабілізують дихання дитини, обгортають відкриті органи стерильним матеріалом, щоб зберегти їх теплими та вологими, вводять трубку через ніс у шлунок для дренування рідини та починають внутрішньовенну інфузію. Якщо омфалоцеле невелике, хірургічне втручання виконують протягом 72 годин, щоб закрити черевну стінку. Для більших дефектів над органами розміщують сило (пластиковий мішок) і поступово затягують його протягом кількох днів, щоб вправити органи назад, після чого хірургічно закривають дефект. Гігантські омфалоцеле можуть потребувати латки. Після закриття немовлята зазвичай можуть незабаром почати годування через рот. Антибактеріальну мазь наносять до повного загоєння.

Основне захворювання, яке виглядає як омфалоцеле, — гастрошизис. При гастрошизисі кишечник випинається через отвір у черевній стінці праворуч від пупка, і немає захисної оболонки. Інші подібні стани включають невеликі пупкові кили (дефект менше 2 см) та аномалію стебла тіла (тяжкий дефект з дуже короткою або відсутньою пуповиною та проблемами з хребтом).