Клінічне визначення
Хронічна гикавка — рідкісний стан, при якому гикавка не припиняється протягом більше ніж 48 годин. Це відбувається через раптове скорочення дихальних м'язів та одночасне закриття голосових зв'язок.
Епідеміологія та поширеність
У Європі поширеність становить в середньому 1,0 випадку на 100 000 населення (діапазон 1-9 на 100 000).
Клінічні прояви
У людей з хронічною гикавкою спостерігаються повторювані, неконтрольовані звуки 'гик', які можуть виникати багато разів за хвилину. Це може тривати днями, тижнями або навіть довше. Це може спричиняти труднощі зі сном, їжею або розмовою та бути дуже виснажливим.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
-
Рецидивуюча гикавка HP:0100247Дуже часто (99-80%)
-
Аномалія діафрагми HP:0000775Часто (79-30%)
-
Депресія HP:0000716Часто (79-30%)
-
Зневоднення HP:0001944Часто (79-30%)
-
Зниження маси тіла HP:0001824Часто (79-30%)
Методи діагностики
Лікарі діагностують хронічну гикавку, розпитуючи про симптоми та їх тривалість. Вони можуть провести аналізи крові, візуалізаційні дослідження (наприклад, КТ або МРТ) або ендоскопію для пошуку основних причин, таких як подразнення нервів, проблеми зі шлунком або інші медичні стани.
Лікування та терапія
Лікування спрямоване на припинення гикавки та усунення основної причини. Варіанти включають ліки (наприклад, хлорпромазин або баклофен), дихальні техніки або процедури для блокування нерва, що контролює діафрагму. Іноді допомагає лікування першопричини (наприклад, кислотного рефлюксу або проблеми з нервом).
Диференційна діагностика
Інші стани, які можуть спричиняти подібні симптоми, включають тикозні розлади, міоклонус (раптові м'язові посмикування) або психогенну гикавку (пов'язану зі стресом або тривогою). Лікарі виключають їх на основі характеру та тривалості гикавки.
