Клінічний опис та значення
Вокальний тремор — це ритмічне, мимовільне коливання голосу, що надає мовленню тремтливого або дрижачого відтінку. Він виникає внаслідок поперемінних скорочень м'язів гортані, часто через дисфункцію базальних гангліїв або мозочкових ланцюгів, які контролюють тонку моторику. Тремор може бути есенціальним (виникає самостійно або разом з іншими акційними треморами), дистонічним (пов'язаним зі спастичною дисфонією) або частиною неврологічного захворювання, такого як хвороба Паркінсона. Пацієнти зазвичай помічають коливання висоти або гучності голосу, особливо при утриманні голосного звуку, і вираженість може змінюватися залежно від стресу чи втоми. Діагностика клінічна, підтверджується електроміографією гортані або акустичним аналізом, а лікування може включати ін'єкції ботулотоксину, голосову терапію або медикаменти для основного захворювання.
Пов’язані рідкісні захворювання (1)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Часто (79-30%)