Клінічний опис та значення
Дуже низька гострота зору — це тяжке зниження чіткості або ясності зору, при якому людина навіть у найкращих окулярах або контактних лінзах може розрізняти лише форми, рухи руки або світло. Зазвичай це визначається як найкраща скоригована гострота зору гірша за 20/400 на кращому оці, що відповідає юридичній сліпоті в багатьох країнах. Цей стан може виникати внаслідок порушень рогівки, кришталика, сітківки, зорового нерва або зорових шляхів у мозку, що порушує передачу та обробку зорової інформації. Люди з дуже низькою гостротою зору часто покладаються на альтернативні відчуття та можуть потребувати значних візуальних засобів або допомоги в повсякденній діяльності. Порушення може бути стабільним, прогресуючим або коливатися залежно від основної причини.
Пов’язані рідкісні захворювання (1)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)