Клінічний опис та значення
Гіперплазія щитоподібної залози — це стан, при якому щитоподібна залоза збільшується внаслідок збільшення кількості її клітин, часто як компенсаторна реакція на підвищений рівень тиреотропного гормону (ТТГ) або як частина аутоімунного процесу. Клінічно вона може проявлятися дифузним або вузловим збільшенням залози, яке може бути видимим як набряк на передній поверхні шиї, і може спричиняти такі симптоми, як утруднене ковтання, відчуття тиску або захриплість, якщо залоза стискає сусідні структури. Гіперплазія може супроводжуватися нормальною, зниженою або підвищеною продукцією тиреоїдних гормонів, залежно від основної причини, такої як дефіцит йоду, тиреоїдит Хашимото або хвороба Грейвса. У деяких випадках стан протікає безсимптомно і виявляється випадково під час візуалізації або фізикального обстеження. Фізіологічний механізм зазвичай включає хронічну стимуляцію клітин щитоподібної залози ТТГ, що призводить до проліферації клітин і збільшення залози.
Пов’язані рідкісні захворювання (2)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Дуже часто (99-80%)
-
Дуже часто (99-80%)