Клінічний опис та значення
Тремтіння — це мимовільне, ритмічне скорочення та розслаблення скелетних м'язів, яке генерує тепло для підтримки або підвищення температури тіла. Воно зазвичай виникає у відповідь на холод, лихоманку або зниження температури ядра тіла, а також може бути спричинене емоційним стресом або певними неврологічними станами. Швидкі м'язові скорочення спричиняють видиме тремтіння або дрижання, часто супроводжується блідістю шкіри, пілоерекцією (гусяча шкіра) та прискореним серцебиттям. Фізіологічно тремтіння контролюється гіпоталамусом, який активує рухові шляхи до скелетних м'язів, коли терморецептори виявляють температуру нижче заданої точки. У клінічних умовах тремтіння можна класифікувати як терморегуляторне (наприклад, через холод або лихоманку) або нетерморегуляторне (наприклад, після анестезії, при неврологічних розладах).
Пов’язані рідкісні захворювання (2)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)