Клінічний опис та значення
Феномен «захід сонця» — це аномальний рух очей, при якому очі зміщуються донизу, так що верхня частина склери (білка ока) стає видимою над райдужкою, нагадуючи захід сонця. Найчастіше спостерігається у немовлят із підвищеним внутрішньочерепним тиском, гідроцефалією або структурними аномаліями мозку, що зачіпають середній мозок і таламічні ділянки. Феномен виникає внаслідок дисфункції центрів вертикального погляду, зокрема рострального інтерстиціального ядра медіального поздовжнього пучка та інтерстиціального ядра Кахаля, які в нормі координують погляд догори. Він може бути переміжним або постійним і часто супроводжується іншими неврологічними ознаками, такими як летаргія, блювання або збільшене коло голови. Розпізнавання цієї ознаки є важливим, оскільки вона може вказувати на серйозний основний стан, що потребує невідкладної оцінки.
Пов’язані рідкісні захворювання (1)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)