Клінічний опис та значення
Поліклональне підвищення IgG у сироватці крові — це лабораторний феномен, що характеризується збільшенням загальної кількості імуноглобуліну G (IgG) у крові, який продукується багатьма різними клонами плазматичних клітин, а не одним аномальним клоном. Зазвичай це відображає широку, тривалу імунну відповідь, наприклад, при хронічній інфекції, аутоімунному захворюванні або ураженні печінки, і відрізняється від моноклональних гамопатій, коли надмірно виробляється лише один тип IgG. Фізіологічно IgG є найпоширенішим класом антитіл, що забезпечує довготривалий захист від патогенів, але надмірна поліклональна продукція може призводити до гіперв'язкості, відкладення в тканинах та запалення органів. Клінічно це виявляється за допомогою електрофорезу білків сироватки та кількісного визначення імуноглобулінів, часто разом із підвищенням швидкості осідання еритроцитів та інших запальних маркерів. Пацієнти можуть бути безсимптомними або мати симптоми, пов'язані з основним захворюванням, такі як рецидивуючі інфекції, біль у суглобах або втома.
Пов’язані рідкісні захворювання (1)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Виключено (0%)