Клінічний опис та значення
Втрата здатності ходити в першому десятилітті — це клінічна ситуація, коли дитина, яка раніше самостійно ходила, втрачає цю навичку до десяти років. Ця регресія може відбуватися поступово або раптово і часто відображає основне неврологічне, м'язове або метаболічне захворювання. Спочатку можуть з'являтися нестійка хода, часті падіння або втомлюваність, згодом дитина стає нездатною робити кроки без підтримки. Причинами є нейродегенеративні захворювання, тяжкі епілептичні енцефалопатії, м'язові дистрофії, запальні або метаболічні міопатії. Втрата ходьби є важливою втратою функціонального етапу, що суттєво впливає на повсякденне життя та потребує комплексної неврологічної та реабілітаційної оцінки.
Пов’язані рідкісні захворювання (1)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Часто (79-30%)