Клінічний опис та значення
Локальний остеопороз — це стан, при якому мінеральна щільність кісткової тканини знижується в певній ділянці скелета, а не по всьому організму. Він зазвичай виникає внаслідок зниженого механічного навантаження, запалення або порушення місцевого кровотоку, що призводить до дисбалансу між резорбцією кістки остеокластами та її утворенням остеобластами. Типовими клінічними ситуаціями є остеопороз від бездіяльності після іммобілізації кінцівки, комплексний регіонарний больовий синдром та періартикулярний остеопороз при запальних артритах. У постраждалих можуть виникати біль у кістках, підвищена схильність до низькотравматичних переломів та структурні зміни кісток, видимі при візуалізації. Локальний характер відрізняє його від генералізованого остеопорозу, який уражає весь скелет.
Пов’язані рідкісні захворювання (3)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже рідко (<4-1%)
-
Часто (79-30%)