Клінічний опис та значення
Підвищена активність фактора VIII — це лабораторний показник, що характеризується аномально високим рівнем або функцією фактора згортання VIII, білка, необхідного для згортання крові. Фактор VIII діє як кофактор для фактора IXa у внутрішньому шляху згортання, прискорюючи активацію фактора X і, зрештою, утворення фібрину. Підвищена активність фактора VIII найчастіше є реакцією гострої фази на запалення, інфекцію, стрес або пошкодження тканин, але також може бути спричинена генетичними варіантами, захворюваннями печінки або певними ліками. Клінічно високий рівень фактора VIII пов'язаний з протромботичним станом, що підвищує ризик венозної тромбоемболії, включаючи тромбоз глибоких вен і тромбоемболію легеневої артерії. Стан зазвичай виявляється за допомогою коагуляційних тестів для вимірювання активності фактора VIII, а лікування спрямоване на усунення основних причин та оцінку тромботичного ризику.
Пов’язані рідкісні захворювання (2)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)