Клінічний опис та значення
Підвищена концентрація тиреоглобуліну в крові — це аномально високий рівень тиреоглобуліну, великого білка, що виробляється щитоподібною залозою, у кровотоці. Тиреоглобулін зазвичай зберігається у фолікулах щитоподібної залози та слугує попередником для вироблення тиреоїдних гормонів Т3 і Т4. Підвищені рівні можуть спостерігатися при різних захворюваннях щитоподібної залози, включаючи тиреоїдит, гіпертиреоз і рак щитоподібної залози, особливо після тиреоїдектомії або радіойодтерапії. У клінічній практиці вимірювання тиреоглобуліну найбільш корисне як пухлинний маркер для моніторингу відповіді на лікування та виявлення рецидиву в пацієнтів з диференційованим раком щитоподібної залози. Це явище саме по собі не є захворюванням, а лабораторною аномалією, яка потребує інтерпретації в контексті тиреоїдного статусу та історії пацієнта.
Пов’язані рідкісні захворювання (4)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Дуже рідко (<4-1%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)