Клінічний опис та значення
Підвищена концентрація інтерлейкіну-10 у сироватці крові — це лабораторний показник, що вказує на вищий за норму рівень інтерлейкіну-10 (IL-10), протизапального цитокіну, у кровотоці. IL-10 виробляється різними імунними клітинами, включаючи регуляторні Т-клітини, макрофаги та дендритні клітини, і функціонує для пригнічення запальних реакцій та регуляції імунної толерантності. Підвищені рівні IL-10 можуть спостерігатися при різних станах, таких як хронічні інфекції, аутоімунні захворювання та деякі злоякісні новоутворення, де вони можуть відображати поточну імунну відповідь або імунну дисрегуляцію. Клінічно це явище виявляється за допомогою аналізів крові, таких як імуноферментний аналіз (ELISA), і часто використовується як біомаркер активності імунної системи. Стійке підвищення IL-10 може сприяти імуносупресії, потенційно збільшуючи сприйнятливість до інфекцій або впливаючи на прогресування захворювання.
Пов’язані рідкісні захворювання (1)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Часто (79-30%)