Клінічний опис та значення
Гіперкапнія — це медичний стан, що характеризується аномально підвищеним рівнем вуглекислого газу (CO2) у крові, зазвичай визначається як парціальний тиск CO2 (PaCO2) понад 45 мм рт. ст. Вона виникає, коли легені не можуть адекватно виводити CO2, що може бути наслідком гіповентиляції через слабкість дихальних м'язів, обструкцію дихальних шляхів або пригнічення центральної нервової системи. Клінічно гіперкапнія може проявлятися такими симптомами, як головний біль, сонливість, сплутаність свідомості, почервоніння обличчя, а у важких випадках — респіраторний ацидоз, що призводить до коми. Стан може бути гострим або хронічним, причому хронічна гіперкапнія часто компенсується нирковою затримкою бікарбонату. Основними механізмами є зниження альвеолярної вентиляції, збільшення вентиляції мертвого простору або підвищене утворення CO2, що призводить до накопичення вуглекислого газу в крові.
Пов’язані рідкісні захворювання (4)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)